Харчове законодавство України змінюється під вимоги ЄС: що чекає виробників

У вересні минулого року завершився офіційний скринінг національного законодавства до законодавства Європейського Союзу. Україна продемонструвала значний прогрес: із приблизно 29 000 актів права ЄС близько 14 000 вже повністю або частково узгоджено, ще 15 000 потребують адаптації.

Про це на регіональному діалозі між Урядом та бізнесом у Миргороді розповів начальник відділу безпечності харчових продуктів Міністерства економіки Дмитро Богач. За його словами, успішне завершення скринінгу відкриває Україні шлях до прискорених переговорів щодо вступу до ЄС.

Переговорний розділ 12 — безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика — є одним із найскладніших та найоб’ємніших у цьому процесі. За результатами скринінгу виявлено, що він потребує узгодження з понад 3500 актами права ЄС. Під час скринінгу обговорювалися здоров’я і благополуччя тварин, офіційний контроль, біологічна безпека, харчування людей, пестициди, ГМО та інші питання.

«У 2026 році жодних новел, які вплинуть безпосередньо на фінансову спроможність бізнес-операторів, не буде. Але до кінця 2028–2029 років все має відбутися», — заспокоїв учасників діалогу Богач.

Серед ключових досягнень — впровадження системи ХАССП, яка зобов’язує операторів ринку самостійно розробляти та застосовувати принципи контролю безпечності харчових продуктів. Також закріплено вимоги до простежуваності — оператори зобов’язані забезпечувати її на всіх етапах виробництва та обігу продуктів.

З листопада 2025 року набув чинності закон про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами. Після активної роботи профільних асоціацій вдалося досягти суттєвих спрощень: визнаються результати досліджень, проведених у ЄС, а декларацію відповідності можна брати безпосередньо від європейського оператора ринку без додаткової реєстрації в Україні.

Серед ключових змін — вимоги до молочної галузі. Україна має вийти на критерії якості молока стандарту «екстра»: не більше 100 мікроорганізмів та 400 соматичних клітин. Термін — 1 січня 2029 року. Зараз діючі показники значно вищі — 500 000 для обох позицій — і відповідають лише першому гатунку.

«Від цього ми нікуди не дінемось — це пряма вимога Єврокомісії. Але до 2029 року ще є час: 2027-й, 2028-й і майже 2,5 роки», — зазначив Богач.

Також у цей період планується привести законодавство про державний контроль у повну відповідність до регламенту ЄС 625. Серед нововведень — запровадження понять «фальсифікований харчовий продукт» та «шахрайські дії» — навмисні дії з метою отримання вигоди, результатом яких є продукт, що не є небезпечним, але вводить споживача в оману. За такі дії буде передбачена пряма відповідальність операторів ринку.

«Боротьба з харчовим шахрайством — дуже кропітка і комплексна робота. Навіть у Данії до цього залучені не лише контролюючі органи, а й правоохоронці», — розповів посадовець.

Для невеликих підприємств вже діють суттєві полегшення. Введено поняття «мала потужність» та «ремісничий харчовий продукт» — для тих, хто виробляє до 1000 кг або літрів на тиждень із використанням унікальної рецептури та українських інгредієнтів. Такі виробники звільнені від обов’язку отримувати експлуатаційний дозвіл — достатньо безкоштовно зареєструватися через «Дію протягом 10 днів без жодної інспекції.

Де шукати регламенти ЄС? Богач нагадав: усі документи доступні на сайті Євролекс безкоштовно, офіційні переклади — на сайті Міністерства економіки у розділі з переговорного кластеру 12, а юридично затверджені переклади — на сайті Міністерства юстиції.

ІЦ УАК за матеріалами agronews [2]