«Внутрішній ринок буде забезпечений продовольством на 100%, попри дефіцит добрив та складну посівну» – інтерв’ю Леоніда Козаченка

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко в ефірі "СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ" проаналізував поточну ситуацію на ринку мінеральних добрив, розповів про вплив європейських санкцій проти рф на аграрний сектор та поділився прогнозами щодо майбутнього врожаю і цін на продукти в Україні.

• Леоніде Петровичу, для розуміння загальної ситуації поясніть, будь ласка: звідки Європейський Союз сьогодні отримує добрива і наскільки він залежний від росії?

Леонід Козаченко: До початку повномасштабної війни ЄС отримував майже третину добрив з росії та білорусі. Решта постачалася з Єгипту, Марокко, Туркменістану, Азербайджану. Тобто залежність була суттєвою. Але наразі імпорт з країн-агресорів скоротився вдвічі. Минулого року Євросоюз ввів мито у розмірі 45 євро на тонну російських та білоруських добрив, і планує щорічно його збільшувати. Очікується, що вже в липні цього року ця цифра може зрости вдвічі. Тому обсяги їхнього імпорту стрімко падають.

Повна зупинка торгівлі з рф та білоруссю не створить катастрофи для європейських аграріїв, адже є альтернативні джерела — та ж Північна Африка, зокрема Єгипет, який виробляє дуже багато добрив.

• Асоціація УКАБ звернулася до уряду з проханням скасувати мита на імпорт азотних добрив до кінця 2026 року, щоб підтримати аграріїв під час посівної. Чи готовий уряд до таких кроків і чи врятує це ситуацію?

Леонід Козаченко: Це питання дуже важливе, але складне. Головна проблема полягає в тому, що селітра з високим вмістом азоту є вибухонебезпечною. В умовах війни це створює серйозні загрози. Але ж існують інші види селітри.

Уряду потрібно ретельно доопрацювати нормативну базу і дозволити імпорт тих видів селітри, хімічний склад яких не становить вибухової небезпеки. Просто тотально заборонити імпорт селітри — це неправильне рішення, яке б'є по нашому агросектору.

• Як здорожчання добрив та їхній дефіцит вплинуть на вартість продуктів у нас та в Європі?

Леонід Козаченко: У Європі фермери купують дороге добриво, але ЄС шалено підтримує свій аграрний бізнес дотаціями, які компенсують ці додаткові втрати, тому суттєвих стрибків цін там може і не бути.

У нас ситуація складніша. Ми просто змушені вносити менше добрив. Варто зазначити, що Україна і до війни використовувала їх набагато менше, ніж західні країни. Наприклад, за показником діючої речовини ми вносили близько 25 кілограмів на гектар, тоді як ЄС — 125, а США — 140. Нашою головною конкурентною перевагою завжди була і залишається якість ґрунтів: чорноземи та високий вміст гумусу.

• Які ваші прогнози щодо цьогорічного врожаю? Чи варто українцям хвилюватися через нестачу харчів?

Леонід Козаченко: Через поточний дефіцит ми можемо втратити близько 8 мільйонів тонн врожаю порівняно з минулим роком. Проте хочу всіх заспокоїти: це не створить проблем для продовольчої безпеки нашої держави. Внутрішній ринок буде забезпечений на 100%, потреби в імпорті базових зернових не буде.

Можливо, виникне певна нестача висококласної продовольчої пшениці (другого-третього класу), адже через економію на добривах збільшиться частка фуражного зерна четвертого класу. Тільки в цьому сегменті можливий точковий імпорт.

Щодо цін на продукти харчування, то вони можуть підскочити, але максимум на 15%. Це зростання залежатиме не лише від вартості добрив, а й від дефіциту пального та відсутності дешевих оборотних коштів у фермерів, адже брати кредити під 20% річних — це дуже велике навантаження на прибутковість аграрного бізнесу. Однак катастрофи не буде, Україна буде з хлібом.

ІЦ УАК за матеріалами СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ