Павло Коваль: скорочення ЗЗР має бути зваженим, щоб не втратити якість урожаю

Про перебіг жнив і посівної кампанії та ситуацію зі скороченням використання пестицидів українськими аграріями в ефірі Першого каналу Суспільного мовлення розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

Павло Коваль зауважив, що недостатньо оперувати просто абсолютними значеннями - скільки тисяч тонн використовували до війни, і скільки в умовах війни. Адже ще потрібно ще брати до уваги кількість площ, на яких були використані всі засоби захисту рослин у довоєнний період і сьогодні. У цілому ж кількість площ, оброблювана українськими фермерами, скоротилась із 27-29 млн га до війни до приблизно 22 млн га на сьогоднішній день, решта території знаходиться у тимчасовій окупації, замінована, забруднена чи на ній ведуться активні бойові дії.

"Тут потрібно розглянути такі дві сторони цього процесу - добре це чи погано та як це може вплинути на обсяг і на якість урожаю.

Тому тут треба збалансовано вести риторику про це. Взагалі-то, це загальноєвропейський тренд - скорочення використання певних препаратів, які застосовуються в технології для виробництва рослинницької продукції аграрної. Є там ряд препаратів на основі нікотиноїдів певних і ще деяких препаратів, які будуть заборонені найближчими роками скоріше за все і в Україні. І це правда, і цього ми також будемо дотримуватися. Але ми повинні розуміти, а за рахунок чого ми будемо компенсовувати таку відмову або таке скорочення використання пестицидів різних. Пестициди - туди входять всі препарати: гербіциди, інсектициди, фунгіциди і таке інше.

І якщо ми скорочуємо, це може вплинути на саму врожайність культур сільськогосподарських, а також це може вплинути на якість продукції. Наприклад, якщо недостатньо використати фунгіцидів, то може бути непоганий урожай тієї самої пшениці, але якість її може бути дещо нижчою порівняно з вимогами до харчової продукції, до експортних партій, які використовуються в подальшому для переробки пшениці на борошно, макаронні та хлібобулочні вироби і таке інше. Тому тут потрібно зважено до цього підходити.

Якщо ми скорочуємо, то ми повинні зрозуміти за рахунок чого збалансуємо таке скорочення. Потрібно буде повертатись до більш раціональних сівозмін, потрібно буде повертатися до використання інших інструментів, крім хімічного захисту рослин, - до технічних, організаційних", - зазначив ген. директор УАК.

Водночас експерт зауважив, що в Україні в умовах війни скорочення використання ЗЗР для аграріїв дуже часто і без того виявляється вимушеним кроком, тому що просто не достатньо фінансових ресурсів, особливо у мікро- та малих підприємствах та й у цілому ряді середніх підприємств, у яких технологія недофінансовується.

Повертаючись до питання "як компенсувати зменшення використання класичних ЗЗР", Павло Коваль згадав про біологічні препарати, які вже популяризуються. Є також і органічні добрива, проте, зазначає експерт, їх використання досить обмежене: "А де взялося більше органічних добрив? У нас поголів'я худоби скорочується, свинарства - скорочувалось, і там складно, але стабілізували поголів'я. У перші роки війни навіть птахівництво скорочувалося - це та галузь, яка швидко відтворює поголів'я.

Тому, я не думаю, що значно зросли обсяги використання органічних добрив. Якщо мова йде про більш таке масове й ширше використання сидеральних посівів, покривних культур - так, це також загальноєвропейська практика, і в Україні ця тенденція зростає. Але тут так само, я не думаю, що вже є можливості нам сьогодні говорити про те, що значно зростають сидеральні посіви, сидеральні пари, і, що це стає масовим.

До цього також ще потрібно прийти, і це також буде потребувати певної просвітницької кампанії й певних інвестицій. Тому що посіяти там два рази кукурудзу, яка вимерзне, потім не зібрати нічого, як у цьому році у нас буде в цілому ряді областей, а потім ще на тих полях вирощувати покривні культури - ну це все витрати, витрати, витрати, які потрібно думати за рахунок чого покривати.

Ситуація не дуже проста четвертий рік поспіль в українських аграріїв. При цьому ми бачимо, що навіть у цих складних умовах війни і складних погодних умовах цього року ми вийдемо десь на плюс-мінус на ті самі обсяги виробництва зернових та олійних культур і в цьому році. З одного боку тут є такий обережний оптимізм, а з іншого боку існує настороженість, тому що все складніше з кожним роком стає працювати в таких умовах".

Генеральний директор Української аграрної конфедерації зазначив, що посівна цьогоріч знову відбувається в умовах недостатньої зволоженості, як і в минулому році, і це стає вже системним фактором. Крім того, існують складність і вищі ризики у проведенні польових робіт у ряді регіонів через динамічність лінії зіткнення. Ці всі економічні, погодні та безпекові фактори впливають на рішення аграріїв - у яких обсягах фінансувати технологію. 

"Але обов'язково озимі будуть висіватися, значна частина ріпаку озимого вже посіяна. Ми зазвичай висівали десь близько 1 млн га (1,1 млн га навіть в останні роки) озимого ріпаку, ярий ріпак дає значно нижчі врожаї, тому надіятись варто на озимий.

Але за таких умов, коли недостатньо зволоженості, особливо у південних і частині центральних областей, ця компанія посівна трошечки затягнулась в часі вже. І на значній частині території жнива, збирання пізніх культур змістилося десь на 2 тижні, і це також вплине на посівну компанію. Але є практика в аграріїв вже, що навіть пізні посіви озимих минулого року в цьому році давали непогані результати.

Тому, ще час є. На сьогоднішній день - це тільки середина вересня. Я думаю, що більшість підприємств озиму пшеницю будуть висівати ось вже, починаючи з наступних декількох днів, але потрібні дощі. І потрібно розуміти, що такі вкладення, такі інвестиції будуть окуплені протягом наступного технологічного циклу.

На сьогоднішні ми зібрали десь 22 млн т пшениці - цього точно буде достатньо для того, щоб забезпечити продовольчу безпеку і для того, щоб сформувати експортний потенціал. Як і в більшості останніх років, у нас будуть питання у частині якості цієї продукції, але будем експортувати і фуражну пшеницю, і харчову пшеницю. Потрібно тільки збалансувати темпи і рівномірність розподілу запасів по всій території України.

Посівна кампанія іде, і в ряді областей вже ми почали висівати озиму пшеницю, озиме жито, озимий ячмінь і ріпак, як я вже казав, - це перша культура, яка висівається, і це перша культура, яка буде в наступному році збиратись. Будемо надіятись, що врожай буде принаймні не нижчим за попередні роки, хотілось би звичайно вищого", - підсумував Павло Коваль.

ІЦ УАК за матеріалами Першого каналу Суспільного мовлення