Леонід Козаченко: ТОП-5 заходів щодо виведення українського АПК з кризи

Згідно з даними статистики і прогнозами експертів, Україна в цьому році збере менше врожаю, а обсяги виробництва окремих видів продукції тваринництва невпинно знижуються. Що слід зробити, щоб вітчизняний агропромисловий комплекс (АПК) вийшов з піке? Своєю думкою з виданням «Коментарі» поділився народний депутат VIII скликання, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко

"Проблем дуже багато. Одна з головних - відсутність реальної стратегії розвитку агропромислового сектора нашої країни. Але якщо зупинитися на основних заходах щодо виведення АПК з кризи, я б виділив топ-5.

1. Потрібно відновити Міністерство аграрної політики і всю вертикаль державного управління - від Кабінету міністрів до місцевої громади. Профільне Міністерство було ліквідовано в 2019 році (після обрання нового президента і зміни уряду України), ставши частиною Мінекономіки і Міненергетики. Єдиний прецедент в світі, коли частиною Міненергетики стало рибне господарство. Причому, профільне Міністерство потрібно не просто відновити, а й наповнити дійсно професіоналами, які знають, що робити і як.

2. Слід внести зміни в фіскальну політику щодо АПК. А для цього потрібно на законодавчому рівні структурувати суб'єкти господарювання на три групи: малі, середні та великі (агрохолдинг). Відповідно до цієї класифікації прописати середньострокові програми держпідтримки, систему оподаткування. Малі підприємства повинні отримувати найбільшу підтримку від держави. Не можуть однаково (як зараз) підтримуватися мале підприємство з 5 га землі - і агрохолдинг, який має 500 тисяч га.

3. Важливо серйозно попрацювати щодо питання монетарної політики і банківського сектора. Представники АПК повинні мати можливість отримувати дешеве середньострокове і довгострокове фінансування. Зараз практично неможливо отримати кредит на 5-10 років. А без цього не побудувати молочно-товарну ферму, чи не створити сучасне підприємство для переробки сировини - з метою отримання продукції з доданою вартістю.

4. Наступний момент - дерегуляція, сучасна система управління. Мова про те, що багато чого в АПК потрібно спростити і поставити на платформу діджиталізаціі. Це важливо для створення відкритого доступу до тієї чи іншої інформації, для можливості віддаленого доступу до реєстрації, до отримання певних дозволів, оперативної інформації, щоб "звірити годинники" - скільки, чого і де ми посіяли, зібрали, скільки продали, скільки залишилося на зберіганні.

Потрібно відкрити бази даних. Той же земельний банк повинен бути прозорий. В першу чергу, це стосується держпідприємств, які половину землі віддають в тіньове користування.

В рамках дерегуляції також слід передати певні повноваження від держави - саморегульованим громадським організаціям. Наприклад, якщо до складу Зернової асоціації входить більше 50% суб'єктів торгівлі зерном, то вона може вважатися саморегулюючою. І держава може (повинна) давати їй певні повноваження (природно, з певним ступенем контролю) на видачу ряду дозвільних документів, а також виконання контрольних функцій.

5. І, звичайно, нашому АПК потрібна більш активна європейська і глобальна інтеграція. Слід адаптувати систему контролю якості, отримати відповідні європейські номери сертифікатів на ту чи іншу продукцію того чи іншого виробництва. Це відкриє двері в 90% країн - без проходження там системи сертифікації. Ми впроваджуємо цю систему вже 20 років, адаптувавши лише відсотків на 60%.

Крім того, в рамках міжнародної інтеграції потрібно більше представників України делегувати в великі міжнародні організації, які впливають на формування глобальної аграрної політики".

ІЦ УАК за матеріалами comments.ua [2]