© Українська аграрна конфедерація, 2006-2025.
При використанні матеріалів сайту посилання на УАК обов'язкове.
У піковий період збиральної компанії від невчасного перевезення врожаю гроші втрачає як держава, так і компанії, що працюють у агросекторі. Ця проблема повторюється із року в рік і державні органи нічого не роблять для її вирішення. Навіть навпаки - з кожним роком стає все гірше. Таку думку під час круглого столу "Дефіцит зерновозів в рамках експортної логістики" висловив народний депутат, Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
"Якщо говорити про залізничний транспорт, то загальний парк вагонів у нас понад 80 тисяч, але біль ніж 60 тисяч із уже замортизовано. Ще гірше з локомотивами з яких понад 90% пілягає списанню. Нам для перевезення 40 млн тонн зерна потрібно мінімум 16 тисяч залізничних вагонів, а на "колесах" сьогодні лише 7,5 тисяч вагонів, що вдвічі менше за потребу" – сказав він.
При цьому в Україні існує три вагонобудівних заводи, які щорічно готові будувати 16-17 тисяч вагонів. "Приватні компанії на кредитні гроші готові до вирішення цієї проблеми – замовлення та виробництва власних вагонів, проте Міністерство інфраструктури України та Укрзалізниця виступають категорично проти" – констатував політик.
Частково проблему перевезення зерна може вирішити транспортування продукції річковим транспортом. "Сьогодні Україна перевозить ним лише 1 млн. тонн зерна, тоді як потенційно може перевозити більше понад 10 млн. тонн збіжжя. Але бюрократична тяганина і відсутність бажання налагодити діалог між владою та агрокомпаніями не дає змогу повноцінно запустити подібні проекти. І це проблема, яку потрібно вирішувати на усіх рівнях. На зустрічах із Прем`єр-міністром і Міністрами різних відомств я неодноразово закликав до цього, проте проблема залишається і досі" – сказав пан Козаченко.
ІЦ УАК
Посилання:
[1] https://agroconf.org/category/rubrika/novini