Інвестиції у сільське господарство суттєво зросли

На фоні відносної незмінності обсягів інвестицій по економіці України капітальні інвестиції у сільське і лісове господарство за січень–березень 2016 року порівняно з відповідним періодом попереднього року зросли майже на 57%. Про це сказав завідувач відділу інвестицій ННЦ «Інститут аграрної економіки», к. е. н. Микола Кісіль, передає прес-служба інституту.

За даними Держстатистики, на розвиток сільського господарства, мисливства і надання пов’язаних із ними послуг за перший квартал цього року було спрямовано 6,68 млрд грн, а на розвиток лісового господарства і лісозаготівель — 176,7 млн грн. Це складає 13,5% вкладень в економіку, пояснив науковець.

Крім того, капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів також зросли на 45,5% і становили 3,3 млрд грн.

Це свідчить про інвестиційну привабливість агропродовольчого підкомплексу, зауважив експерт.

За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, на одну гривню вкладень у харчову промисловість інвестиції в аграрне виробництво склали 2 грн. З огляду на циклічність змін інвестиційних пріоритетів в основні галузі АПК таке співвідношення між капіталовкладеннями яскраво характеризує стан пріоритетності сільського господарства, зазначив Микола Кісіль.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, пріоритетність інвестування сільського господарства, яка розпочалася з 2010 року, досягне максимуму у 2015–2017 роках. Потім вона буде поступово послаблюватися до 2025 року і тоді, за розрахунками науковців, співвідношення між інвестиціями у основні галузі агропродовольчого підкомплексу — сільське господарство та харчову промисловість — набуде рівноваги 1:1.

Після 2025 року потреба в заміні наявних і створенні додаткових потужностей харчової промисловості переважить сільське господарство, що обумовить відповідну зміну інвестиційних пріоритетів.

Отже, наразі в умовах пріоритетності інвестицій у сільське господарство слід створювати найкращі умови для її прояву, що дозволить досягти максимального макроекономічного ефекту, підсумував Микола Кісіль.

ІЦ УАК за матеріалами Agravery [2]