Дефіциту гречки не буде - УАК

Для вітчизняного споживача не є таємницею, а тим паче і новиною, те, що останнім часом на полицях магазинів стало помітним значне підвищення цін на гречану крупу та відповідно зменшення різноманітності асортименту. Чи то виробники "принишкли" в очікуванні зростання ціни чи в чому ж справа? Експерти УАК вирішили розібратися в ситуації, що склалася навколо цього суто українського продукту.

За останні 5 років валовий збір гречки на зерно в країні зменшився більше ніж удвічі (на 57,3%) з 281,6 тис. тонн у 2011 році до 128,1 тис. тонн у 2015 році. Основною причиною цього стало скорочення посівних площ під культурою [2] – з 311,2 тис. га до 132,8 тис. га ( аж на 54,2%) за період з 2011 по 2015 рік.

Динаміка виробництва гречки в 2011-2015 рр.*

* За даними Державної служби статистики

Тому більш ніж очевидним є те, що подібні тенденції у структурі посівних площ цієї культури знайшли своє відображення  в цінах на гречану крупу, ріст яких не зупиняється уже фактично 2 роки, дійшовши до середнього рівня у 32,28 грн./кг (а в деяких столичних супермаркетах навіть до 45 грн./кг).

Проте, як стверджують експерти УАК, для  панічних  настроїв у  пересічних споживачів немає причин – пожвавлення росту ціни в останній період викликане двома факторами:

1. Скороченням наявних запасів до 5 тис. тонн станом на 1 квітня 2016 (що, з врахуванням наближення кінця маркетингового року, важко назвати дивним).

2. Спекуляціями на ринку з боку посередників і націнками торгових мереж.

Що стосується зовнішньої торгівлі, то тут все доволі однозначно – Російська Федерація є єдиним експортером для України  та джерелом імпортованої гречки (код УКТЗЕД 1008100000) впродовж останніх чотирьох років. Обсяги імпорту в цей період коливались в межах 4,6-9,4 тис. тонн на загальну суму від 1,7 млн дол. США до 2,6 млн дол. США. Однак, у 2011 році Україна імпортувала гречку з Китаю (всім відомий факт!) в обсязі 840 кг. А в 2015 році, навіть імпортовано гречку з Польщі – аж 295 кг. Обсяги експорту хоча й зовсім незначні  у 2015 році  у порівнянні з  попереднім 2014 роком – скоротилися на чверть (25,3%). 

Структура зовнішньої торгівлі гречаною крупою*

* За даними Державної служби статистики

Незважаючи на ці цифри, Україну у жодному разі не можна назвати "залежною" від сусідського гречаного зерна, адже навіть максимальні обсяги імпорту в розглянутий період не змогли сягнути і 4% вітчизняного виробництва.

В останні роки має місце позитивна тенденція в деяких господарствах збільшувати посівні площі під органічною гречкою [3]. Це зумовлено  появою так званого "європейського" інтересу, тобто зростання зацікавленості іноземних партнерів у імпорті цієї  продукції.  Середня ціна за тонну такого зерна в 2011-2015 рр. коливалась від 467,1  дол. США до 743,2 дол. США.

Тому наявність експортних можливостей вкупі з поточною ціновою ситуацією на ринку очевидно зацікавили вітчизняних аграріїв у вирощуванні даної культури.

Щодо теперішньої ситуації на українських полях, то станом на 13 травня 2016 року, посіви гречки сягнули вже 76 тис. га, що перевищує аналогічний показник на ту ж дату минулого року (54 тис. га) на 28,8%, та становить 59% від прогнозованих площ.

Позитивним сигналом для збільшення посівних площ під культурою  стала цьогорічна новація на регіональному рівні - здійснення прямих дотацій на вирощування гречки  за рахунок місцевих бюджетів в деяких регіонах України (500 грн./га).  Ця новація є ще одним із заохочувальних факторів для виробників.

І на самкінець…. З урахуванням того, що навіть за несприятливих минулорічних погодніх умов (які стали причиною трирічного мінімуму рівня врожайності), українським виробникам вдалося зібрати 128,1 тис. тонн гречки  і цієї крупи вистачило усім українцям, без винятку. Тому, враховуючи усі вище вказані фактори, за висновками експертів УАК у перспективі дефіциту гречаної крупи в Україні не передбачається, а може спостерігатись лише спекуляція на цінових коливаннях.

Аналітичний департамент УАК