© Українська аграрна конфедерація, 2006-2024.
При використанні матеріалів сайту посилання на УАК обов'язкове.
За обсягом викидів парникових газів сільське господарство можна прирівняти до енергетики.
Про це розповіла Ірина Ставчук, заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, передає прес-служба міністерства.
«Сукупно викиди від обробки землі, використання добрив, поводження з гноєм та від тваринництва складають майже 90 млн тонн СО2. Водночас, впливаючи на клімат, агропромисловість є однією з найбільш вразливих до кліматичних змін», — повідомляє Ставчук.
Так, середньорічна температура в Україні, як і у світі в цілому, вже піднялась на 1,1°С. І ці зміни відчутні для аграріїв. Потягом наступних 20 років в Україні очікується підвищення у межах 0,8−1,1°С. За найгіршого сценарію антропогенного впливу на кінець століття температура у світі може піднятися до 4,3°С. «Це суттєві виклики для ведення і планування сільськогосподарської діяльності. І хоча річна кількість опадів за всіх сценаріїв для України зміниться несуттєво, однак посилиться їх перерозподіл впродовж року в межах ±20% - із збільшенням в холодний період і зменшенням в теплий, особливо у липні і серпні. Це також критичний фактор для сільського господарства», — пояснює заступниця міністра.
За її словами, агропромисловий сектор важливий в структурі економіки України і в той же час є потужним джерелом викидів парникових газів. Тому сьогодні в національній урядовій політиці питанню скорочення викидів від сільського господарства варто приділяти значну увагу в контексті Європейської зеленої угоди та курсу на досягнення кліматичної нейтральності в довгостроковій перспективі.
«Для вироблення екотрансформаційної політики у сільському господарстві наразі Міндовкілля проводить консультації щодо другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. До НВВ2 входять такі кліматоохоронні заходи, як поширення більш ощадливих для ґрунту технологій обробітку; внесення добрив, що повільно вивільняються; збільшення частки виробництва органічної продукції; посилення контролю за незаконне розорювання пасовищ і водоохоронних територій», — підкреслює Ірина Ставчук.
Крім того, за спільними підрахунками Міндовкілля та Мінекономіки їх реалізація дозволить до 2030 року скоротити викиди парникових газів від сільського господарства на 14% від поточного рівня, а за категорією викидів від ріллі та пасовищ — на 20%.
«Також Міндовкілля завершує розробку рамкової Стратегії з адаптації до зміни клімату та спільно з Мінекономіки працює над імплементацією нітратної директиви ЄС. Міністерство ініціювало спільно з Мінекономіки реформу системи управління зрошувальними системами, а функції формування та реалізації політики в цій сфері вже передані до новоствореного Мінагрополітики. Це також є важливим для розвитку сектору сільського господарства та його адаптації до кліматичних змін», — підсумовує заступниця міністра.
ІЦ УАК за матеріалами Agravery.com [2]
Посилання:
[1] http://agroconf.org/category/rubrika/novini/novini-apk
[2] https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-do-2030-roku-planue-skorotiti-parnikovi-gazi-vid-arosektoru-na-14