Україна може покращити позиції на експортному ринку заморожених овочів і фруктів

Настання холодної пори та поступове згортання активної торгівлі свіжими фруктами, ягодами й овочами після закінчення сезону збору врожаю підвищують попит на продукцію глибокого заморожування, популярність якої зростає на світовому ринку щороку.

За даними доповіді «Експортні можливості для українських овочів, фруктів і ягід», оприлюдненої Ukrainian Food Export Board (Рада з питань експорту продовольства), споживання заморожених фруктів і овочів стає глобальним трендом на противагу споживанню консервованої продукції, продажі якої щороку скорочуються на 1%. Зараз у світі на експортні ринки постачається приблизно 9% усього виробництва фруктово-овочевої замороженої продукції, і попит зростає на 5% щороку. Основними споживачами є США, країни ЄС і Китай з країнами Південно-­Східної Азії, де досягнутий високий рівень урбанізації.

Щоправда, конкуренція на світовому ринку овочів і фруктів шокового заморожування чимала — на найближчому привабливому для України ринку ЄС є власні виробники, крім того, стрімко нарощує обсяги постачання Латинська Америка.

Згідно з нещодавнім звітом IndexBox «ЄС: заморожені фрукти — звіт про ринок, аналіз і прогноз до 2025 року», виробництво заморожених фруктів у Євросоюзі минулого року становило 799 000 т, а двома ключовими постачальниками стали Польща (359 000 т) та Італія (173 000 т). Але разом з тим ЄС — і найбільший імпортер заморожених фруктів, яких минулого року ввезли до європейських країн 1,3 млн т (на 2,2 млрд євро). Найбільшим покупцем цієї продукції традиційно виступає Німеччина, яка у 2017-му вибрала 30% загального обсягу імпорту — 404 000 т.

Україна вже має певні позиції на європейському ринку свіжих фруктів, ягід та овочів, але виробництво замороженої продукції, а, відповідно, й її експорт, мають досить нестабільний характер. В основі технології — процедура шокового заморожування при температурах від –30 0 С, і потрібно обладнання для промивання, очищення, бланширування, заморожування та упакування. Також є необхідність інвестування у склади-морозильники для зберігання продукції — адже між заморожуванням у пік сезону збору врожаю та реалізацією є інтервал у декілька місяців.

Та попри затрати у 2017-му Україна збільшила експорт овочів у півтора раза (до 8200 т), а у грошовому вимірі — у 2,5 раза (до $8,8 млн). Цього року, за даними фахівців, тенденція набирає силу. До овочів підтягуються і заморожені фрукти, експорт яких поступово теж зростає. Щоправда, головним покупцем української замороженої продукції поки виступає Білорусь, яка займає в експорті частку 36,6%. На другому місці — Польща, яка небагато поступається Білорусі в обсягах (34%). Втім, Україна ще може встигнути активно пограти і на овочевому фреш-ринку — цього року в ЄС склалася вкрай несприятлива ситуація з врожаєм цибулі. Наприклад, Нідерланди недобрали 30% планованого врожаю, склався дефіцит культури у Німеччині, Франції, Іспанії.

Крім того, є ще одна проблема — розміри самих цибулин менші, ніж звикли європейські споживачі та переробники. Проте, в Україні цибулевий сектор обіцяє великі можливості. Вітчизняні аграрії здатні постачати європейським покупцям цибулю в категорії 60–80 мм (мінімальний розмір цибулин, який потрібен). Крім того, в Україні зібраний і непоганий врожай цибулі більш затребуваної категорії 80–100 мм. Тому, за даними європейських аналітичних агенцій, українські постачальники мають намір не тільки постачати цибулю до ЄС, а й закріпитися на ринках Індонезії, Сінгапуру та Малайзії у період, коли туди ще не почалося постачання продукції з Австралії та Нової Зеландії, які будуть збирати врожай через декілька місяців.

ІЦ УАК за матеріалами landlord [2]