Ринок мікродобрив в Україні зростає на 10-15% щороку

В Україні останні 2-3 роки розвивається ринок спеціальних позакороневих добрив, демонструючи приріст на 10-15% щороку. Це означає, що вітчизняні аграрії починають вірити в мікродобрива, розповів Сергій Адаменко, експерт компанії Ukravit.

За його словами, ринок мікродобрив в Україні почав розвиватися ще з 2002-го. Тоді на гектар ріллі вносили всього 17 кг NPK-добрив, спостерігався значний дефіцит як по азоту, калію, фосфору, так і по мікроелементах.

Тобто мікродобрива – цинк, бор, марганець, залізо — почали вносити на українські поля досить давно. Проте досі є аграрії, які від цього відмовляються.

У когось брак коштів, хтось не вірить в ефективність чи не вміє застосовувати. Часом відмовляються з технологічних причин. Інколи виробник хоче внести все одночасно: гербіциди, фунгіциди та мікродобрива. І тут одразу виникає декілька проблем. По-перше, один елемент може блокувати поглинання іншого. По-друге, сама рослина повноцінно не здатна сприйняти всі препарати відразу. Ще один мінус, чому не варто змішувати мікродобрива з гербіцидами, полягає в тому, що мікроелементи зміцнюють імунітет рослини. А навіщо підвищувати імунітет бур’янам?

«Багато виробників не розуміють суті продуктів, чого і коли необхідно застосувати мікродобрива», — додає Станіслав Гріневецький із НВК «КВАДРАТ».

Як розповідає Вадим Скрипнік, генеральний директор ТОВ «Хмільницьке» («Астарта-Київ»), в його підприємстві не вносять мікродобрива з технологічних причин. «У мене не вистачає оприскувачів. Оптимальна фаза для внесення мікродобрив триває 3-4 дні і за цей період просто неможливо обробити великі площі», — пояснює аграрій.

Натомість Володимир Дукач із господарства «Рудківське», що на Чернігівщині, говорить, що з 3000 га може собі дозволити вносити мікродобрива. Проте вносить у баковій суміші із ЗЗР, в тому числі, з гербіцидами. Це економить пальне та час.

ІЦ УАК за матеріалами agroday [2]