09.07.2013 12:41

УАК: Стан зернової кон'юнктури в Україні – катастрофічний!

версія для друку
09.07.2013 12:41

Прес-реліз Української аграрної конфедерації щодо  збиральної компанії в Україні, стану та перспектив зернового ринку, вкрай незадовільної кон’юнктури цін  на зерно, що загрожує товаровиробникам України  руйнівними втратами.

 

 

ПРЕС-РЕЛІЗ

до прес - конференції генерального директора

Української аграрної конфедерації Сергія Стоянова

(ІА Інтерфакс-Україна, 9 липня 2013 року, 12-15)

 

Тема:  "Гіркий" хліб врожаю-2013 

Україна упевнено жнивує, збиральні роботи  розгорнулися в усіх основних зернових регіонах України. У зоні Степу  ранні зернові зібрано  на більшій частині площ.

Історичною особливістю цьогорічних жнив є те, що ще ніколи так рано, у червні, не було такого масового дозрівання хлібів у стількох областях України, щоб ми збирали у червні, до настання нового маркетингового  року, стільки зерна – майже 6 млн.тонн.  Останніми роками ця цифра не перевищувала  1,5-2 млн.тонн.

У цілому по Україні врожайність ранніх зернових майже на 40% перевищує минулорічну, проте з цього ряду випадають Крим та Херсонська область, де весняна посуха  випалила дотла значні площі  і середня врожайність озимих (пшениці та ячменю) складає усього 14-18 ц/га.

Взагалі врожайність у ц.р. доволі строката і по країні, і по природно-кліматичних зонах через нерівномірність опадів і запасів вологи у грунті, особливо у квітні-травні, у головних зернових регіонах.

У Степу збирають озимої пшениці від 25 ц/га (Запорізька обл.) до 36 ц/га (Кіровоградська обл.), у Лісостепувід 39 ц/га (Харківська. Сумська обл.) до 44 ц/га (Черкаська обл.).

Середня врожайність озимого ячменю у Степу складає  26 ц/га, у зоні Лісостепу – 38 ц/га.

Чим далі на Північ - тим більше вологи  й  більші врожаї зерна. Південь України, через посушливі кліматичні умови останніми роками втрачає минулу  славу регіону-Годувальника. Воно й не дивно – за даними Всесвітньої метеорологічної організації, перші 10 років ХХІ століття були найжаркішими з 1850 року.

Загалом, станом на  8 липня, в Україні намолочено 10.5 млн.тонн зернових та зернобобових культур, у т.ч. 7.4 млн.тонн  пшениці, 2.9 млн.тонн  ячменю, 0.7 млн.тонн  озимого ріпаку.

Перспективи валового збору зерна – від 55 до 58 млн.тн., у залежності від умов  літньої вегетації кукурудзи (25-28 млн.тн), пшениці – 21 млн.тн, ячменю – 7 млн.тн. Поки що ці, визначальні, умови для кукурудзи досить сприятливі.

Експортний  потенціал – 27-29 млн.тонн, проте невідомо, як він буде реалізований у залежності від активізації світового попиту на зерно та вирішення проблем із вагонами-зерновозами в Україні.

Але зараз головний меседж інший:  перспектива рекордного врожаю більше засмучує, аніж тішить  українських товаровиробників через вкрай низькі ціни, що склалися на зерновому ринку України. Причина цьому – значно кращі, ніж у минулому році, види на врожаї зернових культур в усіх  зерно-виробляючих  регіонах Світу при низькому, сформованому за минулорічного падіння світового виробництва зерна, попиті на зернові культури.

Світове виробництво зерна  (дані USDA,млн.тн.)

Культура

2011/12

2012/13

2013/14,червень

  +/-

Пшениця та грубі зернові

1 851,8

1782,5

1945,9

  + 163,4

Кукурудза

883,3

855,7

962,6

  + 106.9

Пшениця

697,2

655,6

695,9

  + 40,3

Ячмінь

134,4

129,9

138,0

  +  8.1

Прелюдією до відкриття зернового сезону 13/14 в Україні стало падіння світових  цін  на зерно на основних торгівельних майданчиках, насамперед, на пшеницю й кукурудзу, що особливо цікавлять українських аграріїв. 

Якщо минулорічний врожай української продовольчої пшениці, наприклад,   продавався здебільшого у діапазоні світових цін $300-360/тн, то зараз нам "світить" лише $240/тн. Так само й з кукурудзою, значну частину якої з врожаю 2012 року Україна продавала  при  рівні світових цін  $280-320/тн. Для порівняння - зараз ціни у портах причорномор"я на кукурудзу нового врожаю із постачанням у вересні-жовтні  складають $195-200/тн (FOB).

У новий зерновий сезон Україна увійшла  із  новим, значно нижчим рівнем цін на основні зернові товари нашого експорту, від якого "танцюють" й ціни внутрішнього попиту.

Зараз ціни у портах України (на умовах СРТ-порт) складають:  на пшеницю продовольчу (2-3 кл.) – 1750-1800 грн./тн, пшеницю фуражну – 1600 грн./тн, ячмінь – 1750 грн./тн, на кукурудзу (форвард до вересня-жовтня) – 1420-1450 грн./тн.

Віднявши від цих цін 150-200-250 грн./тн (вартість логістичних  витрат), можна визначити ціни попиту на зерно на умовах EXW (франко-елеватор), відповідно, наприклад, у Кіровоградській, Полтавській та Харківській області.

Перспективи на підвищення цін найближчими місяцями – мінімальні, скоріш за все вони знаходитимуться на такому самому рівні з незначними коливаннями (+/- 20-50 грн./тн). Надія є на гру на біржових майданчиках фінансових інституцій на нефундаментальних зернових факторах (динаміка цін на золото, нафту, валютні коливання), що останніми роками довели свою спроможність суттєво впливати на світові ціни на зерно.

У минулому році у середині липня рівень експортних цін попиту на зерно в Україні ( СРТ-порт) був значно вищим:  на пшеницю продовольчу (2-3 кл.) – 1980 грн./тн, пшеницю фуражну –  1950 грн./тн,  ячмінь –  2000-2050 грн./тн,   на кукурудзу - 1850  грн./тн.  При цьому у минулому році, починаючи з червня-липня, ринок шалено підтримувався постійними повідомленнями  із США, де  спека випалювала Великі рівнини, що закінчилося  для США та світового ринку втратою 40 млн.тонн кукурудзи і відповідним зростанням  та рівнями цін на зернові культури у світі.  

Різниця у відчуттях аграріїв України і настроях на ринку між 2012 та 2013 роками – більш ніж суттєва!  Зараз вони оцінюють стан справ у зерновому секторі як катастрофічний!

Українські товаровиробники у котре у 2013 році попадають у "цінові ножиці": складові собівартості - виробничі витрати на добрива, пальне, насіння, заробітну плату, оренду земель зростають щорічно на 10-15%  за своїми окремими "сценаріями", незалежно від коливань цін на світовому й внутрішньому  зернових ринках. А зростання цін не те що припинилося – вони обвалилися.

За такої цінової кон’юнктури "середній" аграрій з Центральної України,  який збере  7-8 тн/га кукурудзи, повинен буде погодитися  продати її на  елеваторі за 1250-1300 грн./тн. при тому, що його "нульова" ціна (собівартість х 1.2) становитиме біля  1000 грн./тн. Рентабельність – 25-30 %. Але таких, середніх та кращих за врожайністю господарств по кукурудзі, у нас набереться  нехай 1/3  загальної їх кількості. Решта – 2/3, збере 4-5 тн/га і отримають збитки.

По фуражній пшениці  картина не менш гнітюча. За ціни на елеваторі у Центральній Україні 1350 грн./тн (1600 грн./тн в порту – логістика 250 грн./тн ) середнє господарство, що збере 3 тн/га, отримає збиток. Продаж продовольчої пшениці  за сьогоднішніх цін дасть такому, середньому, аграрію заробіток біля  100 грн./тн ( рентабельність – біля 7%), але такої (продовольчої) пшениці  у ц.р.  у структурі врожаю буде мало (біля 40%), як і  мало буде господарств, що досягнуть такої врожайності.

Останнє особливо стосується господарств зони Степу, де  озимі пшениця та ячмінь збираються з площі  4.5 млн.га (майже половини озимого клину  країни), а  середня  врожайність  складає  усього 26 ц/га.  Збитковість  озимих по більшості з цих господарств  не компенсує навіть їх наближеність до портів  у порівнянні з  господарствами Лісостепу.

У цілому ж  здешевлення врожаю-2013 (кукурудза, пшениця, ячмінь), з урахуванням падіння цін проти  рівня цін минулого року, може скласти біля 15 млрд.грн., втрати від пригнічення цін через невідшкодування ПДВ при експорті  кукурудзи, пшениці, ячменю - понад 11 млрд.грн.

Важким тягарем  лягає на плечі аграріїв непомірна вартість логістичного ланцюга, у результаті чого у цьому році за нинішніх цін  товаровиробник, наприклад Полтавщини, отримає при доставці  кукурудзи до порту лише 54% від ціни FOB ($207/1680 грн), при доставці фуражної пшениці – 69% (220/1780).

Такий стан зернової кон"юнктури на ринку  України  у котре загрожує більшості українських товаровиробників значними фінансовими втратами, але вже цього року - аж до збитковості  рослинництва та банкрутства значної  кількості господарств.

Що треба було б зробити та як діяти у ситуації, що склалася на зерновому ринку України з початком зернового сезону 2013/14?

Кабінету Міністрів України:

1. Ужити заходів щодо зняття з ринку (зв"язування) надлишкової пропозиції  пшениці. Який з інструментів використовувати (закупівлі до держпродрезерву, державні  заставні закупівлі чи закупівлі за "китайським" кредитом), у зв"язку із дефіцитом коштів Держбюджету, треба визначатися  на підставі опитування областей (районів). Рівень цін при цьому  повинен бути вищим за ринкові, що пропонуються незалежними трейдерами, а обсяги закупівель - адекватними.

2. Не допустити прийняття законів, що продовжують невідшкодування ПДВ при експорті зерна, яке, згідно чинного законодавства, має відновитися з 1 січня 2014 року.

3. Забезпечити прийняття Верховною Радою, законопроекту №2959-1 від 15.05.2013 р., яким запроваджується мораторій на зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування сільського господарства до 2023 року.

4. Доручити відповідним міністерствам і відомствам:

забезпечити ритмічний, безперебійний експорт зерна з України, маючи на увазі, насамперед,  задоволення Укрзалізницею заявок перевізників на надання рухомого складу зерновозів, безперешкодну роботу інспекційних служб ДСІ на місцях і у портах;

переглянути  складові логістичного ланцюга  "поле-порт" з метою приведення їх у відповідність до рівня  і номенклатури витрат із світовою практикою.

5. З метою розблокування "проблеми ф"ючерсного ринку", що унеможливлює хеджування ризиків, узгодити з Нацбанком надання ним дозволу на перерахування українськими товаровиробниками та експортерами за ф’ючерсними контрактами клірингових платежів на рахунок Клірингової палати Чиказької торгової біржі.

Що ж до товаровиробників, то їм зараз  доцільно було б  утриматися, наскільки це можливо, від активних продажів зерна, покриваючи поточні потреби у коштах за рахунок його мінімальної реалізації. Особливо дбайливо  їм треба розпоряджатися зараз ячменем, попит на який буде активно підтримуватися потребами свинарства у конкуренції з експортерами при відносно невеликому валовому врожаї. Не варто поспішати  із форвардними продажами кукурудзи, ціни на яку впали найбільше з усіх зернових, і тому мають потенціал для зростання, а також із спотовою реалізацією не доробленого зерна на низько-дохідних базисах поставки  (з-під комбайнів, з токів і т.ін).

Українська аграрна конфедерація


Актуальные темы Круглого стола по юрвопросам для аграриев:
Інші опитування