Що чудового в органічних продуктах харчування?

Продукти харчування – індивідуальний вибір кожного. Проте у світі зростає частка населення, яка обирає їжу органічного походження. І на це є ряд причин.

Останнім часом епідемія ожиріння стала розплатою за переїдання та вживання неякісних продуктів харчування. Також це пов’язано з тим, що людина в основному включає у свій раціон набір з чотирьох компонентів: м'ясо, жир, сіль та цукор. А ось споживання лише фруктів та овочів можливе у разі відсутності цього "набору з чотирьох".

Прибічники органічного харчування активно популяризують тему здорового способу життя. Також вони акцентують увагу на "правильності" всіх етапів просування продуктів від поля до прилавків торгових майданчиків, де вирощування/відгодівля продукції проводиться без застосування пестицидів, добрив синтетичного походження, стимуляторів росту, ГМО тощо.

За останніми даними Міністерства сільського господарства США (USDA) на органічні продукти всіх видів припадає 3% від загального обсягу американського ринку, а в європейських країнах цей показник коливається від 1% до 7%.

Японія традиційно є лідером органічного ринку серед країн Азії. Щороку зростає культура органічного харчування в Китаї, Таїланді, Сінгапурі, Малайзії та Індії, напевно, споживачі стають більш платоспроможними. Наприклад, органічний ринок Індії за останні два роки зріс на 200%.

Країни, що розвиваються, повільніше просуваються в даному напрямку, тому що за високу якість потрібно витратити чималі кошти. Екологічно чисті фрукти, овочі, м'ясо і молоко зазвичай набагато дорожчі. У Китаї ціни на "еко-продукти" можуть перевищувати ціни неорганічних продуктів до 700%.

У 2009 р. в "Американському журналі клінічного харчування" (American Journal of Clinical Nutrition) було опубліковано дослідження, яке спровокувало безліч конфліктів у харчовій промисловості. Було встановлено, що між органічними та звичайними продуктами немає ніякої різниці по основним параметрам, окрім вмісту трьох вітамінів. Для розв’язання суперечок потрібно шукати відповіді.

Наслідки харчування

У серпні поточного року Центр з контролю та профілактики захворювань в Атланті опублікував дослідження, в якому наведено, що 27% американців в даний час страждають від ожиріння (вага на 20% перевищує норму), а в дев’яти штатах рівень надмірної ваги досяг 30%. Ступінь ожиріння у Німеччині, Великобританії і Фінляндії серед дорослих чоловіків становить понад 20%. У Китаї рівень ожиріння населення варіюється від 5% до 20%. В Індії, країні з найбільшою кількістю недоїдаючих дітей, 9% чоловіків та 13% жінок мають надлишкову вагу або страждають ожирінням. У цілому по Україні від ожиріння страждає 14,6% населення, або кожен 7-й (в США, за даними Американської медичної асоціації, страждає кожен 3-й). Ступінь ожиріння в Україні знаходиться на середньоєвропейському рівні - 13% чоловіків та 18% жінок (статистичні дані).

Людство споживає забагато м'яса: на рівні 100 кг/рік на душу населення в США та в середньому 90 кг/рік на одну людину в країнах ЄС. Для порівняння, в Україні на 1 дорослу людину припадає 50-55 кг м’яса на рік.

Тільки США, подібно до загального обсягу виробництва країнами ЄС, виробляє приголомшливих 36 млрд. кг м’яса на рік, з яких 43% займає американська курятина. Найбільшу кількість м’яса виробляють в країнах Азії - 103 млрд. кг щороку.

У промислових умовах яловичина вирощується із дозованим використанням каталізаторів росту – антибіотиків та гормонів – і в результаті їх залишки виявляють у м’ясі та молоці. Застосування стимуляторів росту у кормовій базі дозволяють вивести у забій корову вже через 14 місяців, тоді як трав’яне відгодовування триватиме 2,5 роки. За деякими дослідженнями було встановлено, що американські дівчата віком від 7 років в два рази скоріше досягають статевої зрілості в порівнянні із 1990-ми роками. Напевно це викликано надлишком гормонів у їх середовищі, починаючи від продуктів харчування.
Нещодавно губернатор штату Огайо Тед Стрікленд (Ted Strickland) виступив з проханням досягти угоди між захисниками тварин та власне фермерами з метою поліпшення умов життя та відгодовування тварин усіх видів. Подібна реформа відбулася у Каліфорнії в 2008 році.

Існує велике питання відходів. Щоб забезпечити продовольство за доступними цінами, потрібно вдосконалювати існуючі інженерні вишукування, щоб уникнути побічних наслідків. В країнах ЄС фермери щороку використовують 17 млн. т добрив, у Китаї для вирощування с/г культур вноситься найбільша кількість добрив - 47 млн. т. В США щороку тільки для вирощування кукурудзи використовують 10 млн. т хімічних добрив, що призвело до підвищення врожайності на 23%, але за 19 років забруднило акваторію Мексиканської затоки надлишками токсичних стоків.

Проте не існує занадто простих рішень. Якби всі вирішили перейти до більш здорового, органічного харчування це викликало б проблему продовольства. В США, аналогічно країнам Європи, лише 3% органічно вирощеної ВРХ, 0,02% свиней і 1,5% птиці. Такий дефіцит пропозиції вимагає встановлювати дуже високі ціни, а за споживачем залишається право поєднати повноцінне здорове харчування з сімейним бюджетом.

Комерційна культура

Коли тваринні білки, органічного чи неорганічного походження, відходять на другий план в раціоні харчування, провідну роль починають відігравати фрукти, овочі та зернові. Це взагалі добре, але не без ускладнень. Органічні ідеали сільського господарства без використання пестицидів та інших хімічних речовин можуть задовольнити продовольством лише 309 млн. осіб (не кажучи вже про населення світу у 6,8 млрд.). Норман Борлауг (Norman Borlaug), відомий "батько зеленої революції" наприкінці 1960-х років майже вдвічі збільшив збір пшениці в Пакистані та Індії за допомогою комбінації високоврожайних рослин і добрив, врятувавши життя понад 1млрд. чол.

Кожен має власну думку про екологічні безчинства агробізнесу, але господарства індустріального типу збирають удвічі більше продовольства з кожного га землі порівняно з органічними фермами. І навіть цього недостатньо, щоб задовольнити зростаючу кількість населення на планеті, яка згідно прогнозів, до 2050 року становитиме 9 млрд. чол. "Лише близько 5% всіх орних земель на планеті залишаються невикористаними. Щоб збільшити виробництво продовольства на 50% - 100%, нам потрібно удобрювати і генетично модифікувати. Тільки так можна досягти необхідних обсягів виробництва, тому вихід один - просто змиритися", - зазначає екологічний історик MкУільямс (McWilliams).

У США та Європі немає проблеми у нестачі харчових продуктів, але залишки пестицидів у фруктах та овочах змушують людей виправдано турбуватись. Виникає питання, якщо купувати органічні продукти чи можна взагалі не турбуватися про пестициди? Агенція з охорони навколишнього середовища США нараховує 195 зареєстрованих речовин-біопестицидів тваринного, рослинного або мінерального походження, які також є токсичними і використовуються в 780 продуктах. Біопестициди менш небезпечні за звичайні пестициди, але це не означає, що вони взагалі нетоксичні. "На сучасному етапі органічне землеробство займає 2% у сільському господарстві. Згодом його збільшення до 20% може змінити ситуацію ", - коментує MкУільямс.

Безперечно, безпечніше використовувати органічні добрива, тому що вони в основному виготовляються з гною, торфу, морських водоростей, селітри чи компосту. Проте для досягнення ефективності їх дії, потрібні великі дози внесення, що є затратним для виробника. "Для того, щоб виростити однакову кількість продукції, потрібно внести до 4 т/га органічних добрив проти одного мішка хімічних", - порівнює MкУільямс.

Виникає питання, чи можна дозволити використання певної кількості добрив для того, щоб вважати врожай органічним? Наприклад, у Китаї, країни з надмірним використанням хімічних добрив і пестицидів, близько 28% ріллі відведено під вирощування еко-продуктів харчування. Викликає сумніви достовірність сертифікатів відповідності та контроль на шляху просування продукції. Цього року Міністерство сільського господарства США заявило про свої наміри відправити аудиторські групи для подальшої перевірки процесу сертифікації китайських виробників, які експортують продукцію до США.

Гаманець і смак

При ухваленні рішення про перехід на органічні продукти, потрібно враховувати питання ціни, смаку та поживних речовин. При вивченні різниці між органічними та неорганічними продуктами, досі неповними є результати досліджень щодо вмісту таких мікроелементів, як мідь, залізо, марганець та фолієва кислота.

Мета-аналіз, проведений Органічним центром (некомерційна організація в Боулдері, Колорадо) встановив, що органічні продукти містять на 25% більше фенольних кислот та антиоксидантів. "Нестача саме цих компонентів відчувається в американському раціоні харчування, тому даний аналіз особливо важливий", - каже Чарльз Бенбрук (Charles Benbrook), головний науковець групи. Але органічного ярлика недостатньо, щоб впевнити споживача у якості продукції.

Більшість людей солідарні у переконанні, що технологічно вирощені помідори або полуниці ніколи не наблизяться до смаку дозрілого та свіжозібраного родича. Проте їсти яблука завжди краще, ніж не їсти, незважаючи на їх походження. Не потрібно навіть обвинувачувати політику, достатньо свідомо мати звичку харчуватись пістним м'ясом, вживати багато овочів і розумну кількість вуглеводів та крохмалю. Фермерські ринки -безперечно добре для платоспроможних громадян, але зростає кількість харчових компаній, які поставляють високоякісні продукти харчування по доступній ціні.
Відповідь у кінцевому підсумку для двох типів виробників і двох груп споживачів - знайти кращий спосіб співіснування. Доречно заборонити використання небезпечних речовин, що можуть викликати загрозу для життя людини, ввести штрафні санкції у випадках жорсткого поводження/утримання тварин, здійснювати контроль над походженням продукції. В подальшій перспективі поступове підвищення сектору економіки, допомога місцевим фермерам зробить свіжу їжу органічного походження доступною більшому колу споживачів.

Аналітичний департамент УАК за матеріалами Time