Рибне меню українців схудло на 15%

За розрахунками УАК, В Україні середньорічне споживання риби та рибних продуктів на душу населення скоротилось з 17,5 кг у 2008 році до 14,9 кг у 2009. Мінімальні норми споживання риби становлять 12 кг, раціональні – 20 кг. У деяких європейських країнах рівень споживання риби становить від 24 до 35 кг на душу населення. Особливо високий показник споживання риби – 65 кг - зафіксовано в Японії. Також заслуговує на увагу зростання рівня споживання риби у Китаї, де за останні 15 років цей показник зріс у 2,5 рази - з 11 до 27 кг на особу у рік, що позитивно вплинуло на вирішення проблеми продовольчого забезпечення населення.

Основним фактором, який вплинув на зменшення споживання риби українцями, були зміни у зовнішній торгівлі. Так, у 2009 році обсяги імпорту зменшились на 20%, експорт продемонстрував вражаюче зростання – у 86 разів – порівняно з 2008 роком. Без сумніву, таку динаміку було спричинено зміною валютного курсу. Доларовий еквівалент середньорічного рівня імпортної ціни практично не зазнав змін, зменшившись на 3%, але у гривневому еквіваленті підвищення цін було суттєвим.

Девальвація національної валюти стимулювала експорт, обсяги якого зросли з 0,3 тис. тонн у 2008 р. до 29,5 тис. тонн – у 2009 р., та стримала імпорт - з 485 тис. тонн у 2008 р. до 395 тис. тонн – у 2009 р.

Обсяги вилову риби у внутрішніх водоймах в економічних зонах України та інших держав за вказаний період збільшились лише на 5% до рівня 256 тис. тонн (у відкритій частині Світового океану вилов риби не здійснювався), що особливого впливу на український ринок риби не мало.

Інші надходження риби, до яких відносяться невраховані обсяги вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах, браконьєрська здобич та контрабанда, за нашими оцінками, зменшились на половину и становили у 2009 році близько 35 тис. тонн. Загальна ж структура наповнення внутрішнього ринку риби у 2009 році виглядає наступним чином: 37% - власний вилов, 58% - імпорт, 5% - інші надходження.

Україна має величезний потенціал використання внутрішніх водойм у напрямку розвитку рибальства та риборозведення. Площа водного дзеркала на території України складається з понад 400 тис. гектарів лиманів, озер і відокремлених водойм та близько 700 тис. гектарів водосховищ, рибопродуктивність яких може бути підвищена за рахунок інтенсифікації. Збільшення обсягів вирощування риби у 1,5-2 рази до 60 - 65 тис. тонн. – це реальні можливості вітчизняної аквакультури з урахуванням збереження біологічної рівноваги та збереження навколишнього середовища.

Аналітичний департамент УАК